Гея (багіня)

З Вікіпедыі, свабоднай энцыклапедыі
Гея
стар.-грэч.: Γαία
Міфалогія старажытнагрэчаская рэлігія[d] і Рымская міфалогія
Сфера ўплыву фертыльнасць[d]
Пол жанчына
Бацька Хаос або Эфір
Маці Гемера або Імгла[d]
Браты і сёстры Нюкта і Эрот
Муж Уран і Тартар
Дзеці Ourea[d], Кронас[1], Уран, Рэя[2], Eurymedon[d], Акіян, Тыфон, Тэфіда[d][3], Alcyoneus[d], Enceladus[d], Damysos[d], Alpos[d], Мімант, Gyges[d], Clytius[d], Ephialtes[d], Porphyrion[d], Gration[d], Hippolytos[d], Briareus[d], Brontes[d], Anax[d], Pallas[d], Aristaeus[d][4], Astraios[d], Eurytos[d], Hoplodamus[d], Cottus[d], Otus[d], Polybotes[d], Pelorus[d], Steropes[d], Melia[d], Arges[d], Нерэй, Крый, Тэя[5][6], Феба, Koios[d], Япет[7], Гіперыён[8], Феміда, Мнемасіна, Понт, Форкій, Кето, Таўмант, Еўрыбія, Telchines[d], Мегера, Алекто, міфалогія, Тысіфона, Abseus[d], Антэй, Manes[d], Pheme[d], Syceus[d], Дыёна[d], Acmon[d], Hyllus[d], Adanus[d], Creusa[d][9], Triptolemus[d], Glauce[d], Aegaeon[d], Aetna[d], Altercatio[d], Athos[d], Euonymus[d], Colophonus[d], Corydon[d], Damasen[d], Дафна, Cepheus[d], Diophorus[d], Dolos[d], Dolor[d], Яхідна, Effra[d], Emphytus[d], Gorgone[d], Phlyus[d], Charybdis[d], Tityos[d][10] і Афрадыта
У іншых культурах Тэлус і Маці-Зямля
Лагатып Вікісховішча Медыяфайлы на Вікісховішчы

Гея (грэч. Γαῖα, тс. Γῆ) — багіня зямлі, ад якой адбыліся горы і моры, цыклопы, тытаны і тытаніды (ад Урана), гіганты (ад кропель крыві бога неба Урана), гекатанхейры (спараджэнне Урана і Геі). Ад звяза Геі і бога Понта, яе жа спараджэнне, нарадзіліся таксама марскі волат Таўмант, бурнае мора Форкіс, бездань Кета, марскі старац Нярэй і Эўрыбія. Ад звяза Геі і бога Пасейдона нарадзіўся Антэй. Ад звяза Геі і Урана нарадзіліся Рэя, Іапет і Брыарэй. Яе спараджэнне — Тыфон, жахлівы змей. Маці волата Тытыя. Маці стаглазага волата Аргуса. Ад звяза Геі і Гефеста нарадзіўся афінскі цар Эрыхтоній.

Геі адпавядае рымская Целус.

Гл. таксама[правіць | правіць зыходнік]

Зноскі

  1. Любкер Ф. Κρόνος // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 356–357.
  2. Любкер Ф. Rhea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1153–1154.
  3. Любкер Ф. Tethys // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1359.
  4. Любкер Ф. Aristaeus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 147.
  5. Любкер Ф. Θεία // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1370.
  6. Фия // Большая энциклопедия / пад рэд. S. YuzhakovСПб.: Editorial Illustration, 1905. — Т. 20. — С. 813.
  7. Любкер Ф. Iapetus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 653.
  8. Любкер Ф. Hyperion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 649–650.
  9. Любкер Ф. Creusa // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб.: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 355.
  10. Ὅμηρος Ὀδύσσεια