Дэян Айдачыч

Дэян Айдачыч
Дэян Айдачыч
	Дејан Ајдачић
Дата нараджэння	22 студзеня 1959 (65 гадоў)
Месца нараджэння	Бялград, ФНРЮ[d];
Грамадзянства	Сербія;
Род дзейнасці	гісторык, літаратурны тэарэтык, філолаг, пісьменнік
Месца працы	Кіеўскі нацыянальны ўніверсітэт імя Тараса Шаўчэнкі; Лодзінскі ўніверсітэт;
Навуковая ступень	доктар філалагічных навук
Альма-матар	філалагічны факультэт Бялградскага ўніверсітэта[d];
	Медыяфайлы на Вікісховішчы

Дэян Айдачыч (сербск.: Дејан Ајдачић, Dejan Ajdačić; нар. 22 января 1959, Бялград) — сербскі філолаг, этналiнгвiст, літаратуразнаўца, фалькларыст. Доктар філалагічных навук.

Доктарскую дысертацыю Свет дэманаў ў літаратуры сербскага рамантызму абараніў у 2000 годзе. Працаваў ва Універсітэцкай бібліятэцы ў Бялградзе да 2003 годзе. У Кіеўскім славістычным універсітэце выкладаў сербскую мову ў 2001—2007 гадах. З 2003 года працуе лектарам-дацэнтам і чытае лекцыі па сербскай літаратуры і мове ў Інстытуце філалогіі Кіеўскага нацыянальнага ўніверсітэта імя Тараса Шаўчэнкі. Чытаў лекцыі па фалькларыстыцы і гісторыі літаратуры паўднёвых славян у Вяліка-Тырнава (Балгарыя), Варшаве, Лодзі, Гданьску, Любліне (Польшча), Пескары (Італія).

Кола навуковых інтарэсаў: фальклор паўднёвых славян, сeрбская літаратура і славянскія літаратуры, этналінгвістыка. Публікаваў тэксты на сeрбскай, англійскай, балгарскай, італьянскай, украінскай, польскай і рускай мовах. Публікаваў пераклады з балгарскай, польскай, рускай і ўкраінскай моў.

Заснавальнік і галоўны рэдактар фалькларыстычнага і этналінгвістычнага часопіса «Кодови словенских култура» / «Коды славянскіх культур». Заснавальнік і галоўны рэдактар Украінска-сербскага збoрника Украс/Упрыгажэнне. Кіраўнік Праекту Растка (электронная бібліятэка сербскай культуры па Інтэрнэце і сетка культурных праектаў) і электронных бібліятэк культурных сувязяў Праекта Растка Расія, Праекта Растка Украіна, Праекта Растка Балгарыя.

Член Камісіі па этналінгвістыцы і Камісіі па фалькларыстыцы Міжнароднага камітэта славістаў. Удзельнік міжнародных кангрэсаў славістаў у Браціславе (1993), Кракаве (1998), Любляны (2003), Охрыдзе (2008).

Аўтарскія кнігі[правіць | правіць зыходнік]

Изабрана дела, Београд, 1988. (коавтор Иван Срдановић)
Новак Килибарда — научник, књижевник, Бар, 2000, 437 с.
Прилози проучавању фолклора балканских Словена, Београд, 2004, 311 с. ISBN 86-83215-03-2
Короткий українсько-сербський словник сполучуваності слів. Навчальний словник, Київ, 2005, 126 с. (коавтор Юлія Білоног)
Славистичка истраживања, Београд, 2007, 298 с. ISBN 978-86-7363-521-7
Футурославија. Студије о словенској научној фантастици, Београд, Емитор № 463, 2008, 102 с.
Футурославија. Студије о словенској научној фантастици, Београд, 2009, 200 с. (редактор: Зоран Стефанович) ISBN 978-86-84775-01-8
Футурославія. Літературознавчі огляди про футурофантастику, Київ, 2010, 172 с. ISBN 978-966-439-305-5
Славістичні дослідження: фольклористичні, літературознавчі, мовознавчі, Київ, 2010, 307 с. ISBN 978-966-439-316-1
Демони і боги у слов’янських літературах, Київ, 2011, 184 с. ISBN 978-966-439-411-3
Еротославија. Преображења Ероса у словенским књижевностима, Београд, 2013, 415 с. ISBN 978-86-6081-110-5
Еротославія: Перетворення Ероса у слов’янських літературах, Київ, 2015, 503 с. ISBN 978-617-569-207-3
Поредбена српско-украјинска фразеологија, Београд, 2015, 242 c. (коавтор Лидија Непоп Ајдачић) ISBN 978-86-7974-371-8

Рэдактар зборнікаў[правіць | правіць зыходнік]

The Magical and Aesthetic in the Folklore of Balkan Slavs, Belgrade, 1994.
Фотографије Војислава М. Јовановића, Београд, 1997. (ко-редактор Миланка Тодић)
Килибарда, Новак. Епска мјера историје, Подгорица, 1998.
Килибарда, Новак. Усмена књижевност пред читаоцем, Подгорица, 1998.
Килибарда, Новак. Усмена књижевност у служби писане, Ријека Црнојевића, 1998.
Антиутопије у словенским књижевностима, Београд, 1999.
Erotsko u folkloru Slovena, Beograd, 2000.
Чудо у словенским културама, Београд, 2000.
Јовановић, Војислав М. Зборник радова о народној књижевности, Београд, 2001. (ко-редактор Илија Николић)
Рјабчук, Микола. Од Малорусије до Украјине, Београд, 2003.
Новітня сербська драматургія, Київ, 2006.
Apokryfy i legendy starotestamentowe Słowian południowych, Kraków, 2006. (ко-редакторы Georgi Minczew, Małgorzata Skowronek)
Словенска научна фантастика, Београд, 2007. (ко-редактор Бојан Јовић)
Suvin, Darko. Naučna fantastika, spoznaja, sloboda, Beograd, 2009.
О делу Драгослава Михаиловића, Врање, 2009. (ко-редактор Зоран Момчиловић)
Jakobsen, Per. Južnoslovenske teme, Beograd, 2010. (ко-редактор Persida Lazarević Di Đakomo)
U čast Pera Jakobsena: Zbornik radova, Beograd, 2010. (ко-редактор Persida Lazarević Di Đakomo)
Venecija i slovenske književnosti : zbornik radova, Beograd, 2011. (ко-редактор Persida Lazarević Di Đakomo)
Бартмињски, Јежи. Језик, слика, свет : етнолингвистичке студије, Београд, 2011.
Тело у словенској футурофантастици, Београд, 2011.
Слов’янська фантастика. Збірник наукових праць, Київ, 2012.
Київ і слов’янські літератури, Київ, 2013.
Тесла као лик у уметности, Београд, 2014.

Тэксты на рускай мове[правіць | правіць зыходнік]

Жанры свадебных песен в славянских национальных операх // Folklor i njegova umetnička transpozicija. Referati sa naučnog skupa održanog od 24-26. X 1991, Beograd, 1991.
Демоны в славянских литературах: Литературно-историческая типология на примерах восточнославянских и южнославянских литератур // Слов’янский збірник, Одеса, Вип. 11, 2005. — с. 118—134.
Какие пляски дяволские // Живая старина, Москва, 1998, 1. — с. 13-14.
Смех демона в славянских литературах XIX века, Славянские этюды. Сборник к юбилею С. М. Толстой, Москва, 1999. — с. 28-35.
Новые славянские слова и метафоры в Интернете // Мова і культура, Київ, 2000, вип. 2. — с. 9-14.
Двухсложные магические высказывания // Etnolingwistyka, Lublin, 13, 2001. — s. 127—137.
Новые названия людей с паранормальными способностями // Мова і культура, Київ, 2002, том. II/1. — с. 5-7.
Милитаризация языка в период социализма // Мова і культура, Київ, 2002, том. I/1. — с. 5-7.
Эротическая лексика в славянских языках // Мова і культура, Київ, вип. 6, т. V/2, 2003. — с. 38-45.
Этническая принадлежность и проекции в научно-фантастической литературе славянских народов // Вісник Харківського национального університету ім. В. Н. Каразіна, Харків, 2008, № 787 Серія філологія. — с. 227—232.
Явление эротизации в славянских литературах конца XX века // Мова і культура, Київ, 2010, вип. 12, т. 7 (132). — с. 144—147.
Чернокнижник пан Твардовский и договор c дьяволом в литературе XIX в. // Славянский и балканский фольклор. Вып. 11: Виноградье / Ред. А. В. Гура, Москва, 2011. — с. 323—330.
Формулы в сравнительном исследовании славянского героического эпоса: названия неверной жены // Классический фольклора сегодня: Материалы конференции, посвященной 90-летию со дня рождения Бориса Николаевича Путилова. Санкт-Петербург, 14-17 сентября 2009 г., Санкт-Петербург, 2011. — c. 85-100.
О книге «Святилища и обряды языческого богослужения древних славян по свидетельствам современным и преданиям» И. Срезневского // Дриновські збірник, Харків, Софія, 2013. — c. 47-62.
Русские в романе Яцека Дукая «Ксаврас Выжрын и другие национальные фикции» // Россия и русский человек в восприятии славянских народов, Москва, 2014. — с. 372—379.

Пераклады з рускай на сербскую мову[правіць | правіць зыходнік]

Olga Belova: Erotska simbolika pečuraka u narodnim predstavama Slovena // Erotsko u folkloru Slovena, Beograd, 2000. — s. 88-93. (перевод с B. Sikimić)
Ljudmila Vinogradova: Seksualne veze čoveka sa demonskim bićima // Erotsko u folkloru Slovena, Beograd, 2000. — s. 94-112. (перевод с B. Sikimić)
Georgi Levinton: Dostojevski i niski žanrovi folklora // Erotsko u folkloru Slovena, Beograd, 2000. — s. 550—577. (перевод с B. Sikimić)
Ana Plotnjikova: Erotski elementi u južnoslovenskim maskirnim ophodima // Erotsko u folkloru Slovena, Beograd, 2000. — s. 73-80. (перевод с B. Sikimić)
Nikita Tolstoj: выходила потаскуха за чем мать родила… // Erotsko u folkloru Slovena, Beograd, 2000. — s. 5-10. (перевод с B. Sikimić)
Svetlana Tolstoj: Simbolika devičanstva u poleskom svadbenom obredu // Erotsko u folkloru Slovena, Beograd, 2000. — s. 233—247. (перевод с B. Sikimić)
Boris Uspenski: Zavetne skaske A.G. Afanasjeva // Erotsko u folkloru Slovena, Beograd, 2000. — s. 443—463. (перевод с B. Sikimić)
Jan Česnov: Seks turgenjevskih devojaka // Erotsko u folkloru Slovena, Beograd, 2000. — s. 140—146. (перевод с B. Sikimić)
Марина и Сергеј Дјаченко: одломак из романа «Ожиљак» http://www.rastko.rs/rastko-ukr/prevodi/djachenko-ozhiljak.html
Борис Лањин: Тело у савременој руској антиутопији // Тело у словенској футурофантастици, Уредник Дејан Ајдачић. — Београд: SlovoSlavia, 2011. — с. 111—124.
Оксана Дрјабина: Особености представљања тела у делима руских фантастичара осамдесетих година 20. в. // Тело у словенској футурофантастици, Уредник Дејан Ајдачић. — Београд: SlovoSlavia, 2011. -с. 93-110.
Елена Ковтун: Ван коже: фантастичари у потрази за идеалним човеком // Тело у словенској футурофантастици, Уредник Дејан Ајдачић. — Београд: SlovoSlavia, 2011. — с. 267—306.

Зноскі

Спасылкі[правіць | правіць зыходнік]