Украінская Грэка-Каталіцкая Царква: Розніца паміж версіямі

З Вікіпедыі, свабоднай энцыклапедыі
[недагледжаная версія][недагледжаная версія]
Змесціва выдалена Змесціва дададзена
Mutz (размовы | уклад)
Няма тлумачэння праўкі
Mutz (размовы | уклад)
Няма тлумачэння праўкі
Радок 1: Радок 1:
'''Украінская Грэка-Каталіцкая Царква (УГКЦ)''' — найбольш [[Грэка-Каталіцкая Царква|каталіцкая царква сходного обряду]] в свете, яку цяпер очолюе [[Епіскап]] [[Кам’янець-Подільські]] та [[Верховный Архієпископ]] Кіеўо-Галіцкі, [[Кардінал]] Любомір Гузар. Царква ёсць самоуправною (''Ecclesia sui juris''). Царква прагне до одновлення первісноі едності Кіеўской Царквы; відстоюе право украінского народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянского суспільства; реалізуе веліку кількість благодійніх та громадськіх проектів в Україні та поза яё межамі.
'''Украінская Грэка-Каталіцкая Царква (УГКЦ)''' — найбольш [[Грэка-Каталіцкая Царква|каталіцкая царква сходного обряду]] в свете, яку цяпер очолюе [[Епіскап]] [[Кам’янець-Подільські]] та [[Верховный Архієпископ]] Кіеўо-Галіцкі, [[Кардінал]] Любомір Гузар. Царква ёсць самакіровною (''Ecclesia sui juris''). Царква прагне до одновлення первісноі едності Кіеўской Царквы; відстоюе право украінского народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянского суспільства; реалізуе веліку кількість благодійніх та громадськіх проектів в Україні та поза яё межамі.


Греко-католицька церква формально виникла із проголошенням [[Берестейська унія|Берестейської унії]] в [[1596]] у [[Берестя|Бересті]], проте першу спробу церковної унії на Руси можна віднести ще до часів [[Данило Галицький|Данила Галицького]], який вимагав об'єднання сил усього християнського світу в умовах опору татаро-монгольській навалі.
Греко-католицька церква формально виникла із проголошенням [[Берестейська унія|Берестейської унії]] в [[1596]] у [[Берестя|Бересті]], проте першу спробу церковної унії на Руси можна віднести ще до часів [[Данило Галицький|Данила Галицького]], який вимагав об'єднання сил усього християнського світу в умовах опору татаро-монгольській навалі.

Версія ад 15:15, 17 снежня 2009

Украінская Грэка-Каталіцкая Царква (УГКЦ) — найбольш каталіцкая царква сходного обряду в свете, яку цяпер очолюе Епіскап Кам’янець-Подільські та Верховный Архієпископ Кіеўо-Галіцкі, Кардінал Любомір Гузар. Царква ёсць самакіровною (Ecclesia sui juris). Царква прагне до одновлення первісноі едності Кіеўской Царквы; відстоюе право украінского народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянского суспільства; реалізуе веліку кількість благодійніх та громадськіх проектів в Україні та поза яё межамі.

Греко-католицька церква формально виникла із проголошенням Берестейської унії в 1596 у Бересті, проте першу спробу церковної унії на Руси можна віднести ще до часів Данила Галицького, який вимагав об'єднання сил усього християнського світу в умовах опору татаро-монгольській навалі.

Ідея унії була зумовлена як і зовнішніми політичними обставинами, так і внутрішньому стремлінню вірних до церковної єдності: православні віруючі на терені Речі Посполитої та Угорщини зазнавали утисків від представників панівного римо-католицизму як схизматики — та були схильні урівняти прихильників грецького обряду перед лицем Ватикану. Правда, далеко не всі православні приєдналися до унії: сталося розділення українських і білоруських віруючих на уніатів (прихильників унії) і православних.

Згодно з угодамі Брэстейской уніі, у греко-католицькій церкві богослужіння, церковна організація й обряди залишились такими, як і вони були в греко-православній церкві. Церква, з черги, підпорядковувалася Папі Римському та прийняла як і католицький догмат про сходження Святого Духа від Отця і Сина (filioque), так і католицький догмат про чистилище — які в ті часи являлися головними розбіжностями між православною та католицькою церквами.

Унаслідок трьох поділів Речі Посполитої, Київську митрополію греко-католицької церкви розділено на дві частини: на землях, що відійшли до Російської імперії, унію в році (1838) ліквідовано. Проте Австрійська імперія проводила політику сприяння унійним процесам, оскільки УГКЦ відігравала консолідуючу роль в українському суспільстві — та позитивно підтримувала розвиток культурно-освітнього життя.

Розквіт Української греко-католицької церкви припадає на 19 століття. Провідною постаттю греко-католицького руху в першій половині двадцятого століття був львівський митрополит Андрій Шептицький. Зі встановленням радянської влади на західноукраїнських землях УГКЦ розпущено владою — і церква існувала лише в підпіллі. Аж 1989 року — за горбачовської перебудови — церква вийшла із підпілля.

Прыміткы

Література

  • Борцюків Б. Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939—1950) / переклад з англ. Н. Кочан, за ред. О. Турія. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету 2005;
  • Духнович А. История пряшевской Епархии, рос. переклад Кустодіева, перевидана у творах О. Духновича, т. 2. пряшів 1967;
  • Пекар А. Нариси Історії церкви Закарпаття. Рим 1967;
  • Hopko V. Greko-Katoličeskaja Cerkov 1846 — 1946. Пряшів 1946;
  • Pekar A. Historic Background of the Eparchy of Prjashev. Пітсбурґ 1968;
  • Kubinyi J. The History of Prjašiv Eparchy. Рим 1970;
  • The Tragedy of Gr. Cath. Church in Czechoslovakia. Нью-Йорк 1971.

Ресурси Інтернет