Україно, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів.
Нехай в Тобі відроджуся, славою Твоєю опромінюся, бо Ти все життя моє, бо Ти все щастя моє.
Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки катованих, в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій,так як ішли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих дітей твоїх, Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції — полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані.
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, Відвічна Україно, Могутня і Соборна!
|
Украіна, Святая Маці Герояў, сыйдзі да сэрца майго, прыйдзі бураю ветру Каўкаскага, шумам карпацкіх ручаёў, баёў слаўнага Заваёўніка Бацька Хмэля, трыўмфам і гукам гарматаў Рэвалюцыі, радасным гоманам Сафійскіх Званоў.
Няхай у Табе адраджуся, славаю Тваёй асвячуся, таму што Ты усё жыццё маё, таму што Ты усё шчасце маё.
Зазвані мне ляскам кайданоў, скрыпам шыбеніц маркотнаю ранішняю парою, прынясі мне крыкі катаваных, у скляпах і турмах, і ў спасылцы, каб вера мая была гранітам, каб расло імкненне, моц, каб смела я ішоў у бой, бо ішлі Героі за Цябе, за Тваю славу, за Твае Святыя Ідэі; каб адпомсціць ганьбу няволі, патаптаны гонар, рогат катавальнікаў Тваіх, бязвінную кроў закатаваных дзяцей тваіх, Крутамі, у Кінгіры і Варкуце, гераічную смерць герояў Украінскай Нацыі, Украінскай Нацыянальнай Рэвалюцыі — палкоўніка Яўгена Канавальца, Басарабава, Галавінскага, Шухевіча, Бандэры ды слаўную смерць Данілішына й Біласа, і тысячаў іншых невядомых нам, што іх косткі раскіданыя або таемна пахаваны.
Спалі агнём жыццятворчым усю слабасць у сэрцы маім. Страху няхай ня ведаю я, ня ведаю, што такое ваганні. Змацацуй мой дух, загартуй волю, ў сэрцы пасялілася майму! У турмах і цяжкіх хвілінах падпольнага жыцця расці мяне да ясным чыноў. У чынах тых хай знайду смерць салодкую, смерць у пакутах за Цябе. І растваруся ў Табе я, і вечна жыцьму ў Табе, Спрадвечная Украіна, Магутная й Саборная!
|