Перайсці да зместу

Малая Вішэра

З Вікіпедыі, свабоднай энцыклапедыі
Малая Вішэра
Герб
Герб
Краіна
Каардынаты
Заснаваны
1843
Плошча
  • 29 км²
Вышыня цэнтра
65 м
Насельніцтва
  • 9 996 чал. (2021)[1]
Часавы пояс
Тэлефонны код
81660
Паштовыя індэксы
174260 і 174262
Афіцыйны сайт
Малая Вішэра на карце Расіі
Малая Вішэра (Расія)
Малая Вішэра
Малая Вішэра (Расія)
Малая Вішэра

Малая Вішэра (руск.: Ма́лая Ви́шера) — горад (з 1921) у Расіі, адміністрацыйны цэнтр Малавішэрскага муніцыпальнага раёна Наўгародскай вобласці, чыгуначная станцыя Акцябрскай чыгункі. Насельніцтва — 11 297 чал. (2016). Горад размешчаны на рацэ Малая Вішэрка. Населены пункт узнік у другой палове XIX стагоддзя як паселішча пры чыгуначнай станцыі Мікалаеўскай чыгункі на лініі Санкт-Пецярбург — Масква.

Малавішэрскі раённы краязнаўчы музей.

Год Колькасць
1885 4 076 [2]
1897 4 851 [3]
1917 7 287 [4]
1920 7 153 [4]
1923 6 932 [4]
1926 9 432 [5]
1931 11 600 [6]
1937 15 058 [7]
1939 17 620 [8]
1943 6 852 [9]
Год Колькасць
1959 16 109 [10]
1967 15 000 [6]
1970 15 381 [11]
1979 15 724 [12]
1989 15 647 [13]
1992 15 400 [6]
1996 15 000 [6]
1998 14 800 [6]
2001 14 500 [6]
2002 14 182 [14]
Год Колькасць
2003 14 200 [6]
2005 13 700 [6]
2006 13 300 [6]
2007 13 100 [6]
2008 12 920
2009 12 627 [15]
2010 12 461 [16]
2011 12 500 [6]
2012 12 140 [17]
2013 11 998 [18]
Год Колькасць
2014 11 789 [19]
2015 11 601 [20]
2016 11 297 [21]
2017 11 015 [22]
2018 10 602 [23]
2019 10 371 [24]
2020 10 253 [25]
2021 9 996 [1]

Вядомыя ўраджэнцы і жыхары

[правіць | правіць зыходнік]

Зноскі

  1. а б https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/tab-5_VPN-2020.xlsx
  2. Статистика Российской империи. 1: Сборник сведений по России за 1884—1885 гг. Спб., 1887, с. 20
  3. Населённые места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Отв. ред. Н. А. Тройницкий. — Спб., 1905, с. 126
  4. а б в Города Союза ССР / НКВД РСФСР, Стат. отдел. — М., 1927
  5. Бюллетень Ленинградского областного отдела статистики. Вып. 20. 1928 г., апрель — июнь
  6. а б в г д е ё ж з і к Народная энциклопедия «Мой город». Малая Вишера
  7. Всесоюзная перепись населения 1937 года: Общие итоги. Сборник документов и материалов — М., 2007, с. 68
  8. РГАЭ, ф. 1562, оп. 336, д. 1248, лл. 83-96
  9. ЦГА СПб., ф. 95, оп. 6, д. 5, лл. 2—3
  10. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus59_reg2.phpДемоскоп Weekly.
  11. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus70_reg2.phpДемоскоп Weekly.
  12. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus79_reg2.phpДемоскоп Weekly.
  13. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus89_reg2.php
  14. http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls
  15. http://www.gks.ru/bgd/regl/B09_109/IssWWW.exe/Stg/d01/tabl-21-09.xls
  16. http://novgorodstat.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/novgorodstat/resources/b00dff804edfeae3a933a93467c8ff84/Таблица%2012.pdf
  17. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2012/bul_dr/mun_obr2012.rar
  18. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. Таблица 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктовРосстат, 2013. — 528 с.
  19. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2014/bul_dr/mun_obr2014.rar
  20. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2015/bul_dr/mun_obr2015.rar
  21. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2016/bul_dr/mun_obr2016.rar — 2018.
  22. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 годаМ.: Росстат, 2017.
  23. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 годаМ.: Росстат, 2018.
  24. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2019/bul_dr/mun_obr2019.rar
  25. https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/CcG8qBhP/mun_obr2020.rar