Іса (Пензенская вобласць)
| Пасёлак гарадскога тыпу | |||||
| Іса | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| руск.: Исса | |||||
|
|||||
| 53°52′14″ пн. ш. 44°51′28″ у. д.HGЯO | |||||
| Краіна |
|
||||
| Суб’ект федэрацыі | Пензенская вобласць | ||||
| Муніцыпальны раён | Ісінскі раён[d] | ||||
| Гісторыя і геаграфія | |||||
| Насельніцтва | |||||
| Насельніцтва |
|
||||
| Лічбавыя ідэнтыфікатары | |||||
| Паштовы індэкс | 442710 | ||||
| Код АКАТП | 56226551000 | ||||
| Паказаць/схаваць карты | |||||
Іса (руск.: И́сса) — пасёлак гарадскога тыпу ў Пензенскай вобласці Расіі, адміністрацыйны цэнтр Ісінскага раёна.
Геаграфія
[правіць | правіць зыходнік]Пасёлак размешчаны за 100 км на поўнач ад Пензы, за 10 км ад чыгуначнай станцыі Булычова на лініі Пенза — Рузаеўка, на рацэ Ісе (прытоку Мокшы).
Гісторыя
[правіць | правіць зыходнік]Паселішча заснавана ў канцы XVII стагоддзя памешчыкамі. У пачатку XVIII стагоддзя — сяло Спаскае, у складзе Саранскага павета, належала сібірскаму губернатару князю Мацвею Гагарыну. У 1717 годзе спалена падчас «кубанскага пагрому», прычым забіта 15, уведзена ў палон 98 сялян. Пасля пакарання смерцю М. Гагарына адпісана на цара Пятра I, затым перададзена графу Раману Іларыёнавічу Варанцову (1707—1783). Тут знаходзілася адна з найбуйнейшых іх вотчын. Дзякуючы размяшчэнню на Маскоўскай дарозе многія жыхары займаліся возніцтвам, гандлем і рамёствамі. У 1764 годзе пабудавана драўляная царква ў імя Хрыста Збавіцеля (адсюль назва вёскі Спаскае); мураваны храм пабудаваны ў 1820—1838 гадах. У 1774 годзе ісінцы ўдзельнічалі ў Сялянскай вайне на баку атрадаў Пугачова; урадавыя войскі спалілі сяло, жорстка расправіўшыся з удзельнікамі паўстання.
З 23 жніўня 1979 года — пасёлак гарадскога тыпу.
Насельніцтва
[правіць | правіць зыходнік]
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зноскі
- 1 2 Итоги Всероссийской переписи населения 2020 года (по состоянию на 1 октября 2021 года)
- 1 2 3 4 5 6 7 8 http://www.suslony.ru/Penzagebiet/issa.htm
- ↑ (unspecified title) — М.: 1869. — 119 с.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г.: под ред. Н. А. Тройницкого — СПб.: 1905. — 270 с.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР - жителей сельских населённых пунктов - районных центров по полу]
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus70_reg3.php
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus79_reg3.php
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus89_reg2.php
- ↑ http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls
- ↑ http://www.gks.ru/bgd/regl/B09_109/IssWWW.exe/Stg/d01/tabl-21-09.xls
- ↑ http://pnz.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/pnz/resources/a7ab670042a64713a4f3ad86540d86a5/Том%201%20Численность%20и%20размещение%20населения%20Пензенской%20области.pdf
- ↑ Пензенская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2014 годов
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2012/bul_dr/mun_obr2012.rar
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. Таблица 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов — Росстат, 2013. — 528 с.
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2014/bul_dr/mun_obr2014.rar
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2015/bul_dr/mun_obr2015.rar
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2016/bul_dr/mun_obr2016.rar — 2018.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — М.: Росстат, 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — М.: Росстат, 2018.
- ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/CcG8qBhP/mun_obr2020.rar
![alt=Сцяг[d]](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d2/Flag_of_Issa_%28Penza_oblast%29.png)